- клопотати
- 1) (займатися чимсь) to trouble, to bustle about2) (просити) to solicit, to petition (for); to intercede, to plead (перед кимсь - with, за когось - for)
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
клопотати
Look at other dictionaries:
клопотати — очу/, о/чеш, недок. 1) перех. Турбувати, тривожити, хвилювати кого небудь. •• Клопота/ти свою/ (собі/) го/лову чим обтяжувати, перевантажувати пам ять чимось. 2) неперех., рідко. Те саме, що клопотатися 1); поратися … Український тлумачний словник
клопотати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
біля — прийм. з род. в. 1) Уживається на позначення місця; коло, близько, недалеко. || Уживається як рівнозначне прийм. на, при. || Уживається у знач. прийм. над, коло при дієсловах працювати, клопотати і т. ін. та відповідних віддієслівних іменниках.… … Український тлумачний словник
клопотання — я, с. 1) Дія за знач. клопотати й клопотатися 1 3). •• За клопота/нням кого, чого завдяки чиїмсь проханням, старанням. 2) Писана заява, прохання про що небудь, яке подають до офіційної установи. || Письмове звернення з проханням про визнання за… … Український тлумачний словник
коло — I а, с. 1) Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра. •• Поля/рні ко/ла уявлювані лінії, що проходять паралельно екватору на відстані 66°33 на південь і північ. 2) Така крива, утворена з різних предметів. 3) Сукупність… … Український тлумачний словник
просити — I (що, чого, про що, з інфін., зі спол. щоб звертатися із проханням до когось; спонукати кого н. щось зробити), прохати, проситися (з інфін. і без додатка), випрохувати, випрохати (що), шапкувати (про / за що); жадати (чого), домагатися (чого… … Словник синонімів української мови
виклопотати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
просити — 1 дієслово недоконаного виду звертатися з проханням, клопотати просити 2 дієслово недоконаного виду закликати, запрошувати … Орфографічний словник української мови
